Значення в інших словниках
-
безскоромник —
безскоро́мник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
безскоромник —
-а, ч. Віруюча людина, що суворо додержується постів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безскоромник —
БЕЗСКОРО́МНИК, а, ч. У віруючих – людина, яка суворо додержується постів. Він був святобожний, начитаний у богослов'ї, безскоромник і любитель обряду (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
-
безскоромник —
БЕЗСКОРО́МНИК, а, ч., заст. У віруючих — людина, що суворо додержується постів. Він був святобожний, начитаний у богослов’ї, безскоромник і любитель обряду (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 541).
Словник української мови в 11 томах