белькотання —
белькота́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
белькотання —
-я, с. Дія за знач. белькотати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
белькотання —
БЕЛЬКОТА́ННЯ, БЕЛЬКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. белькота́ти, белькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Романтичні жагучі слова .. видались тоді професорові наївним дитячим белькотінням (В. Підмогильний); Широкоплечий циган ..
Словник української мови у 20 томах
белькотання —
див. балаканина; розмова
Словник синонімів Вусика
белькотання —
БЕЛЬКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. белькота́ти і звуки, утворювані цією дією. Широкоплечий циган.. не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається (Тют., Вир, 1964, 69); *Образно.
Словник української мови в 11 томах