белькотання

БЕЛЬКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. белькота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Широкоплечий циган.. не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається (Тют., Вир, 1964, 69);

*Образно. Відчувалося, що незабаром жерла їх [гармат] глянуть із-за гори, за цим полетить похапливе й рясне белькотання кулеметів (Епік, Тв., 1958, 377).

Значення в інших словниках

1. белькотання — белькота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. белькотання — -я, с. Дія за знач. белькотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. белькотання — БЕЛЬКОТА́ННЯ, БЕЛЬКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. белькота́ти, белькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Романтичні жагучі слова .. видались тоді професорові наївним дитячим белькотінням (В. Підмогильний); Широкоплечий циган ..  Словник української мови у 20 томах
4. белькотання — див. балаканина; розмова  Словник синонімів Вусика
5. белькотання — Белькота́ння, -ня с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.  Словник української мови Грінченка