Орфографічний словник української мови

белькотання

белькота́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. белькотання — -я, с. Дія за знач. белькотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. белькотання — БЕЛЬКОТА́ННЯ, БЕЛЬКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. белькота́ти, белькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Романтичні жагучі слова .. видались тоді професорові наївним дитячим белькотінням (В. Підмогильний); Широкоплечий циган ..  Словник української мови у 20 томах
  3. белькотання — див. балаканина; розмова  Словник синонімів Вусика
  4. белькотання — БЕЛЬКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. белькота́ти і звуки, утворювані цією дією. Широкоплечий циган.. не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається (Тют., Вир, 1964, 69); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  5. белькотання — Белькота́ння, -ня с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.  Словник української мови Грінченка