бешкетний —
бешке́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
бешкетний —
-а, -е. 1》 Схильний до бешкетування, безчинства. 2》 Грубий, непристойний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бешкетний —
БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. – Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах). 2. Грубий, непристойний. З центру села долинав бешкетний спів (Ю. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
бешкетний —
див. бешкетник
Словник синонімів Вусика
бешкетний —
БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку).
Словник синонімів української мови
бешкетний —
Бешке́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бешкетний —
БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132). 2. Грубий, непристойний.
Словник української мови в 11 томах