бешкетний

бешке́тний

-а, -е.

1》 Схильний до бешкетування, безчинства.

2》 Грубий, непристойний.

Значення в інших словниках

1. бешкетний — бешке́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. – Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах). 2. Грубий, непристойний. З центру села долинав бешкетний спів (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
3. бешкетний — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
4. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку).  Словник синонімів української мови
5. бешкетний — Бешке́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132). 2. Грубий, непристойний.  Словник української мови в 11 томах
7. бешкетний — Бешкетний, -а, -е Скандальный, скандалезный.  Словник української мови Грінченка