болюс

Болюс, -са

м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. болюс — бо́люс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. болюс — БО́ЛЮС, у, ч. Сорт глини, забарвленої оксидом заліза (здебільшого в червоний колір). Автор ікони “Микола” з київського Подолу широко використовує болюс вірменський (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. болюс — Бо́люс, -люса; -си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)