Значення в інших словниках
-
болюс —
БО́ЛЮС, у, ч. Сорт глини, забарвленої оксидом заліза (здебільшого в червоний колір). Автор ікони “Микола” з київського Подолу широко використовує болюс вірменський (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
болюс —
Бо́люс, -люса; -си, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
болюс —
Болюс, -са м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка