1. Орфографічний словник української мови

болюс

бо́люс

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болюс — БО́ЛЮС, у, ч. Сорт глини, забарвленої оксидом заліза (здебільшого в червоний колір). Автор ікони “Микола” з київського Подолу широко використовує болюс вірменський (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. болюс — Бо́люс, -люса; -си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. болюс — Болюс, -са м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка