болюс

Бо́люс, -люса; -си, -сів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болюс — бо́люс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. болюс — БО́ЛЮС, у, ч. Сорт глини, забарвленої оксидом заліза (здебільшого в червоний колір). Автор ікони “Микола” з київського Подолу широко використовує болюс вірменський (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. болюс — Болюс, -са м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка