1. Словник української мови Грінченка

болюс

Болюс, -са

м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болюс — бо́люс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. болюс — БО́ЛЮС, у, ч. Сорт глини, забарвленої оксидом заліза (здебільшого в червоний колір). Автор ікони “Микола” з київського Подолу широко використовує болюс вірменський (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. болюс — Бо́люс, -люса; -си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)