братаниця — Словник української мови Грінченка

братаниця — брата́ниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
братаниця — -і, ж., діал. Племінниця з боку брата, небога. Великий тлумачний словник сучасної мови
братаниця — БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (О. Маковей); Графиня здивувалася, бо братаниця ніколи не горячилася [гарячилася] так у розмові (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
братаниця — БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89). Словник української мови в 11 томах