братаниця

БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал.

Племінниця по братові, небога.

Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (О. Маковей);

Графиня здивувалася, бо братаниця ніколи не горячилася [гарячилася] так у розмові (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. братаниця — брата́ниця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. братаниця — -і, ж., діал. Племінниця з боку брата, небога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братаниця — БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89).  Словник української мови в 11 томах
4. братаниця — Братаниця, -ці ж. = братанка. Желех.  Словник української мови Грінченка