братаниця
БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога.
Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89).
Словник української мови (СУМ-11)БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога.
Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89).
Словник української мови (СУМ-11)