Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
братаниця —
брата́ниця іменник жіночого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
братаниця —
БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (О. Маковей); Графиня здивувалася, бо братаниця ніколи не горячилася [гарячилася] так у розмові (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
братаниця —
БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89).
Словник української мови в 11 томах
братаниця —
Братаниця, -ці ж. = братанка. Желех.
Словник української мови Грінченка