Словник української мови Грінченка

бровань

Бровань, -ня

м. Имѣющій большія брови.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бровань — -я, ч. Людина з густими, широкими бровами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бровань — БРОВА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто має густі широкі брови. Стрункий бровань відчинив двері (із журн.).  Словник української мови у 20 томах