бровань брова́нь -я, ч. Людина з густими, широкими бровами. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бровань — БРОВА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто має густі широкі брови. Стрункий бровань відчинив двері (із журн.). Словник української мови у 20 томах бровань — Бровань, -ня м. Имѣющій большія брови. Словник української мови Грінченка