бровань

БРОВА́НЬ, я́, ч., розм.

Той, хто має густі широкі брови.

Стрункий бровань відчинив двері (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бровань — -я, ч. Людина з густими, широкими бровами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бровань — Бровань, -ня м. Имѣющій большія брови.  Словник української мови Грінченка