бровар
БРОВА́Р, я́, ч., заст.
1. Те саме, що брова́рня.
І будеш .. До броваря дрова таскати (І. Котляревський);
Збоку тяглися комори, рублені з дубового лісу, бровар, в якому стояли пивні каді [кадоби], каді для затирання браги (П. Панч);
На церковному ґрунті був бровар, у якому варено пиво й горілку на потребу шпиталю (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що брова́рник.
Четвертим партизаном був бровар у селі Королівка (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)