бровар

ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся. Бо сам трохи не пивоварник (Марко Вовчок); В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодовників (пивоварів) та ін. (з газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі уночі Переллють її в глухі барила (А. Малишко).

ПИВОВА́РНЯ, ПИВНИ́ЦЯ заст., БРОВА́РНЯ заст., БРОВА́Р заст. Пішла (дівка) з Василем до пивоварні й купила йому.. пиво (казка); Заробити ж де? Коло других сіл і пивниці, і винниці, і сахарні, а в їх — хоч би зламана (Панас Мирний); Саливон працював бондарем на броварні (П. Панч); — Я у бровар в Янові нанявсь, Живу, заробляю рік, другий (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. бровар — брова́р 1 іменник чоловічого роду, істота броварник брова́р 2 іменник чоловічого роду броварня рідко  Орфографічний словник української мови
2. бровар — Брова́р. Броварня, пивоварня. У нашім паровім бровари (перше Ґебля), устроєнім після найновійшої системи, вже почали спускати вишинкове пиво[...] Небавом будемо могли оголосити, що зачнемо спускати пиво-лежак в бочівки і фляшки (Б., 1895, 16, рекл.) // пол. browar — пивоварня.  Українська літературна мова на Буковині
3. бровар — -я, ч., заст. 1》 Те саме, що броварня. 2》 Броварник, пивовар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бровар — БРОВА́Р, я́, ч., заст. 1. Те саме, що брова́рня. І будеш .. До броваря дрова таскати (І. Котляревський); Збоку тяглися комори, рублені з дубового лісу, бровар, в якому стояли пивні каді [кадоби], каді для затирання браги (П.  Словник української мови у 20 томах
5. бровар — бровар 1. пивоварня (ст): На церковному ґрунті був бровар, в якому варено пиво й горілку на потребу шпиталя (Крип'якевич) 2. пиво (ср): Цьоця Баньдзюхова най нам жиє, Львівський бровар файно з нами пиє! (із пісні)||баюра, куфель, ляґер  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. бровар — БРОВА́Р, я́, ч., заст. 1. Те саме, що брова́рня. І будеш.. До броваря дрова таскати (Котл., І, 1952, 160); Збоку тяглися комори, рублені з дубового лісу, бровар, в якому стояли пивні каді, каді для затирання браги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).  Словник української мови в 11 томах
7. бровар — Бровар, -ра м. = броварь. Рудч. Чп. 245.  Словник української мови Грінченка