бублик — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

бублик — [бублиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
бублик — -а, ч. 1》 Круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця. 2》 розм. Рульове колесо автомашини. 3》 розм. Про нуль очок, балів у спортивних змаганнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
бублик — БУ́БЛИК, а, ч. 1. Круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця. Пили горілку до ізволу І їли бублики (І. Котляревський); Продавала бублики козакам, Вторговала [вторгувала], серденько, п'ятака (Т. Словник української мови у 20 томах
Бублик — Бу́блик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
бублик — А, ч., комп. Пустий лазерний диск для запису. Знаєш, називається лазерний диск? Бублик. Словник сучасного українського сленгу
бублик — 1 (-а) ч. 1. авто, жрм. Кермо. — Бублики з тачок знімати, чортів на золотішко і шмотки пробивати — це нормально (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 51. 2. спорт. Оцінка "0" балів. <... Словник жарґонної лексики української мови
бублик — див. кермо; коло Словник синонімів Вусика
бублик — ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Фразеологічний словник української мови
бублик — КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМА заст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛО заст., ДЕМЕ́НО заст., розм., ТРЕПЛО́ розм., ПРАВИ́ЛКА розм. Словник синонімів української мови
бублик — Бу́блик, -ка, -кові, на -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бублик — БУ́БЛИК, а, ч. 1. Круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця. Пили горілку до ізволу І їли бублики (Котл., І, 1952, 174); Продавала бублики козакам, Вторговала, серденько, п’ятака (Шевч. Словник української мови в 11 томах