бубон
Бубон, -бна
м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. І. 45.
2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. ум. бубник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Словник української мови Грінченка