бурити
Бурити, -рю, -риш
гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Словник української мови ГрінченкаБурити, -рю, -риш
гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Словник української мови Грінченка