буркіт
Буркіт, -коту
м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217.
3) Ворчанье.
Словник української мови ГрінченкаБуркіт, -коту
м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217.
3) Ворчанье.
Словник української мови Грінченка