бурлакування

Бурлакува́ння, -ня

с.

1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака.

2) Холостая жизнь.

Значення в інших словниках

1. бурлакування — бурлакува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бурлакування — -я, с. Дія за знач. бурлакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурлакування — БУРЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурлакува́ти. Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких (О. Довженко); [Лікар:] Думаєте, добро яке з того бурлакування? де там!...  Словник української мови у 20 томах
4. бурлакування — Бурлакува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бурлакування — БУРЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурлакува́ти. Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких (Довж., Зач. Десна, 1957, 482); [Лікар:] Думаєте, добро яке з того бурлакування?...  Словник української мови в 11 томах