білочок

Білок, -лка

м.

1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600.

2) Бѣлокъ яичный. Шейк. ум. білочок.

Значення в інших словниках

1. білочок — біло́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до білок I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білочок — БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Панас Мирний); * У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. білочок — БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Мирний, IV, 1955, 130); *У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок… (Вовчок, І, 1955, 197).  Словник української мови в 11 томах