Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
білочок —
біло́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
білочок —
БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Панас Мирний); * У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок... (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
білочок —
БІЛО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до біло́к¹ 1. Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Мирний, IV, 1955, 130); *У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок… (Вовчок, І, 1955, 197).
Словник української мови в 11 томах
білочок —
Білок, -лка м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. ум. білочок.
Словник української мови Грінченка