білок

біло́к

I -лка, ч.

1》 Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток.

2》 біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина.

II див. білки.

Значення в інших словниках

1. білок — біло́к 1 іменник чоловічого роду речовина біло́к 2 іменник чоловічого роду оболонка ока  Орфографічний словник української мови
2. білок — БІЛО́К¹, лка́, ч. 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (з навч. літ.); Іноді виникає алергія на білок курячого яйця (з газ.); * У порівн. Алі ..  Словник української мови у 20 томах
3. білок — світи́ти / засвіти́ти очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка. 1. Пильно дивитися, поглядати на кого-небудь. Мій парубок (Яків) тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні...  Фразеологічний словник української мови
4. білок — Біло́к, білка́, -ко́ві, в -ку́; -ки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. білок — БІЛО́К¹, лка́, ч. 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоол., 1957, 112); *У порівн. Алі..  Словник української мови в 11 томах