білок

БІЛО́К¹, лка́, ч.

1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток.

Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоол., 1957, 112);

*У порівн. Алі.. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (Коцюб., І, 1955, 390).

2. біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина.

Білки відіграють особливо важливу роль в біології, тому що вони є незамінною основою живої речовини (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 35);

Джерелами білка в харчуванні людей є продукти тваринного і рослинного походження (м’ясо, риба, яйця, молоко, сир, хліб, крупи) (Колг. Укр., 5, 1958, 15).

БІЛО́К² див. білки́.

Значення в інших словниках

1. білок — біло́к 1 іменник чоловічого роду речовина біло́к 2 іменник чоловічого роду оболонка ока  Орфографічний словник української мови
2. білок — I -лка, ч. 1》 Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. 2》 біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина. II див. білки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білок — БІЛО́К¹, лка́, ч. 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (з навч. літ.); Іноді виникає алергія на білок курячого яйця (з газ.); * У порівн. Алі ..  Словник української мови у 20 томах
4. білок — світи́ти / засвіти́ти очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка. 1. Пильно дивитися, поглядати на кого-небудь. Мій парубок (Яків) тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні...  Фразеологічний словник української мови
5. білок — Біло́к, білка́, -ко́ві, в -ку́; -ки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)