білозір
БІЛОЗІ́Р¹, зо́ру, ч. (Parnaia). Багаторічна трав’яниста рослина з білими поодинокими квітками з п’яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах.
Білозір болотяний.
БІЛОЗІ́Р², зо́ра, ч., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця.
Місяцю-білозору, зайди за комору (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)