білочок
БІЛО́ЧОК, чка, ч.
Зменш. до біло́к¹ 1.
Яєшня то здималась своїми жовтими очками.., то лопотіла білим пузирястим білочком (Панас Мирний);
* У порівн. Уступила [дівчина] до хати біла, мов білочок... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)