вагота
Вагота, -ти
ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Словник української мови ГрінченкаВагота, -ти
ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка