вар
Вар, -ру
м.
1) Кипятокъ.
2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у.
3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109.
4) Жижа изъ квашенной капусты.
5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ.
6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Словник української мови Грінченка