вар
Вар, ж.р. Варення, спекота, марудна робота на кухні. Fräulein Амалія твердо вірила, що з'явить ся колись якийсь хоч не німецкий лицар, то бодай славяньский “панич з доброго стану“, котрий її визволить із горячої кухні, з безперестанної незносної варі (Г аліп, 13)
// пол. war, ж.р. -1) окріп, 2) спека, спекота.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.