вандрівний
Вандрівни́й, мандрівни́й. Мандрівний.
● Вандрівний учитель - учитель-консультант, який, ходячи від села до села, навчає умілого ведення господарства. Курс для пасічників устроює філія товариства для пчоловодства в Чернівцях і в окрестности в порозуміню з краєвоюрадою культури дня 2.-4. липня с.р. для пчоловодів в Старих Мамаївцях у шкільнім будинку під управою мандрівного учителя для пчільництва і практичного пасічника п. надуч[ителя] Ілі Прокоповича (Б., 1907, 67, 3); Розуміючи недостачу правительствених шкіл, позаводили за помочию громад округів і міністерства вандрівних учителів, яких є вже 70. Тоті учителі ідуть від села до села і заходять в найтемнійші закутки та учать людий всюди кращої господарки [...] І в нас на Буковині є для Українців один такий учитель, що ходить від села до села, єго настановила Рада краєвої культури (Товариш, 1908, 136)
// пол. wandrować — мандрувати; нім. wandern — подорожувати (пішки), мандрувати, переміщатися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.