вандрівний
ВАНДРІВНИ́Й, а́, е́, діал.
Мандрівний.
Вандрівний чоловік: усе вандрує (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ВАНДРІВНИ́Й, а́, е́, діал.
Мандрівний.
Вандрівний чоловік: усе вандрує (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)