вандрівка
ВАНДРІ́ВКА, и, ж., діал.
Мандрівка.
По кількаденній вандрівці він зайшов до Лютовиськ (І. Франко);
Пишний, майже безмежний великан [ліс] неначе у вандрівці задержався ось тут та задумався над тихими полями (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)