Словник української мови Грінченка

варко

Варко

нар.

1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у.

2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц.

3) = варівко 1. Шух. І. 83.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. варко — ва́рко присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. варко — присудк. сл., розм. Жарко, душно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варко — ВА́РКО, пред., розм. Спекотно, душно. Надворі було парко, варко, – дихати нічим (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. варко — див. жарко  Словник синонімів Вусика
  5. варко — ВА́РКО, присудк. сл., розм. Жарко, душно. Надворі було парко, варко, — дихати нічим (Мирний, І, 1954, 306).  Словник української мови в 11 томах