варко

ВА́РКО, присудк. сл., розм. Жарко, душно.

Надворі було парко, варко, — дихати нічим (Мирний, І, 1954, 306).

Значення в інших словниках

1. варко — ва́рко присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. варко — присудк. сл., розм. Жарко, душно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варко — ВА́РКО, пред., розм. Спекотно, душно. Надворі було парко, варко, – дихати нічим (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. варко — див. жарко  Словник синонімів Вусика
5. варко — Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83.  Словник української мови Грінченка