Словник української мови Грінченка

вартовик

Вартовик, -ка

м. = вартівник. Левч. 157.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вартовик — -а, ч., діал. Вартовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вартовик — див. вартовий; сторож  Словник синонімів Вусика