вартовий
Вартовий, -а, -е
1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. МПр. 73.
2) = вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Словник української мови ГрінченкаВартовий, -а, -е
1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. МПр. 73.
2) = вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Словник української мови Грінченка