вартовий
вартови́й
-а, -е.
1》 Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь.
|| Стос. до варти, пов'язаний з вартуванням.
2》 рідко. Те саме, що черговий.
3》 у знач. ім. вартова, -вої, ж. Приміщення для вартових.
Великий тлумачний словник сучасної української мови