Великий тлумачний словник сучасної мови

вартовик

вартови́к

-а, ч., діал.

Вартовий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вартовик — див. вартовий; сторож  Словник синонімів Вусика
  2. вартовик — Вартовик, -ка м. = вартівник. Левч. 157.  Словник української мови Грінченка