варто
ва́рто
варт, присудк. сл., з інфін.
Уживається у значенні слід, треба.
|| перев. зі сл. тільки, лише. Цілком достатньо для чого-небудь.
|| перев. зі сл. тільки, лише. У складному реченні, зазвичай із спол. і, як, щоб у другій частині, означає умову швидкого здійснення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови