вербичка —
верби́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вербичка —
-и, ж. Зменш. до верба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вербичка —
ВЕРБИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до верба́. Рiвчак був зовсiм-таки малесенький, просто ямка якась, а коло неї три миршавi, покарлюченi вербички (В. Винниченко); Посадила в землю мати Дві вербички навесні (М.
Словник української мови у 20 томах
вербичка —
ВЕРБИ́ЧКА, и, жін. Зменш. до верба. Посадила в землю мати Дві вербички навесні (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 149).
Словник української мови в 11 томах