верзякання

Верзякання, -ня

с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.

Значення в інших словниках

1. верзякання — верзя́кання іменник середнього роду вульг.  Орфографічний словник української мови
2. верзякання — -я, с., вульг. Дія за знач. верзякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верзякання — ВЕРЗЯ́КАННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. верзя́кати. – Одумайся, Бога ради, Тарасе! – каже Шрам (уже йому докучило слухати п'яне верзякання) (П.  Словник української мови у 20 томах
4. верзякання — див. балаканина  Словник синонімів Вусика
5. верзякання — ВЕРЗЯ́КАННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. верзя́кати. Дожилися, що мусимо слухати дурного верзякання якогось задрипаного купчини, що вилупився десь на хуторі в свинячому хліві (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 437).  Словник української мови в 11 томах