вибійка —
ви́бійка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вибійка —
-и, ж. Тканина з візерунком, що наноситься вручну за допомогою різьбленої чи набірної дерев'яної дошки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибійка —
ВИ́БІЙКА, и, ж. 1. Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев'яної дошки. Червоні чоботи обула [Дідона], Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок (І.
Словник української мови у 20 томах
вибійка —
ВИ́БІЙКА (тканина з набивним узором), ВИБИ́ВАНКА, НАБИ́ВАНКА рідше. Українська народна вибійка споконвіку славилася красою та багатством орнаменту (з газети); Ой на тобі мальованка, на мні вибиванка (коломийка); На їй.. вузька спідничка з набиванки (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
вибійка —
Ви́бійка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вибійка —
ВИ́БІЙКА, и, ж. Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев’яної дошки. Червоні чоботи обула [Дидона], Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок (Котл.
Словник української мови в 11 томах