Значення в інших словниках
-
вигнання —
вигна́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вигнання —
-я, с. 1》 Дія за знач. вигнати 1). 2》 Стан, становище вигнанця; заслання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Вигнання —
Виключення з членів організації за недостойну, небратську поведінку, злочин та ин. Найбільш суворе з масонських покарань, яким позбавляється колишнього члена Ложі усіх привілеїв, якими він користувався у ложі і Братстві загалом.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
вигнання —
ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (О.
Словник української мови у 20 томах
-
вигнання —
ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М.
Словник синонімів української мови
-
вигнання —
ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах