Вигнання

Виключення з членів організації за недостойну, небратську поведінку, злочин та ин. Найбільш суворе з масонських покарань, яким позбавляється колишнього члена Ложі усіх привілеїв, якими він користувався у ложі і Братстві загалом.

Значення в інших словниках

1. вигнання — вигна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигнання — -я, с. 1》 Дія за знач. вигнати 1). 2》 Стан, становище вигнанця; заслання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнання — ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (О.  Словник української мови у 20 томах
4. вигнання — ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М.  Словник синонімів української мови
5. вигнання — ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. вигнання — Вигна́ння, -ня с. Изгнаніе. Левч. 50.  Словник української мови Грінченка