Вигнання

Виключення з членів організації за недостойну, небратську поведінку, злочин та ин. Найбільш суворе з масонських покарань, яким позбавляється колишнього члена Ложі усіх привілеїв, якими він користувався у ложі і Братстві загалом.

Джерело: Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнання — вигна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигнання — -я, с. 1》 Дія за знач. вигнати 1). 2》 Стан, становище вигнанця; заслання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнання — ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вигнання — ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М. Словник синонімів української мови
  5. вигнання — ВИГНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́гнати 1. Демидів слухав так пильно професора, що забув навіть свою немилу розмову з директором і свій страх перед вигнанням із гімназії (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. вигнання — Вигна́ння, -ня с. Изгнаніе. Левч. 50. Словник української мови Грінченка